Денис Бережний

Довідка

Про музиканта

Денис Бережний (1974 р. н.) — український професійний співак, автор пісень. Закінчив вокальне відділення консерваторії. Особливість співака у способі виконання творів різних музичних жанрів, як-от власних солоспівів, творів на вірші сучасних поетів, арій, романсів, авторської пісні, світової та етнічної (ромської, французької, іспанської, латиноамериканської) музики, з використанням лише власного гітарного акомпанементу. Звукозапис одночасний, без «накладення» партій, концерти переважно без мікрофона.

З інтерв’ю:

«…Хай скільки акомпанують мені оркестр, ансамбль чи рок-гурт, я повертаюся до власного гітарного акомпанементу. І чим серйозніше, складніше твір, тим більше азарту виконати його професійно й гарно за допомогою мінімуму засобів: тільки голос і гітара».
«…Це важлива для мене ідея про спорідненість, єдність творів різних вокальних жанрів і про можливість ось так їх сполучати, використовуючи для виконання ті самі інструментальні засоби (голос і гітару)».

Пройшов шлях від вуличного і ресторанного музиканта до оперного і концертного співака. Пісні пише з 1988 року. На початку 90-х — учасник рок-гуртів «Чорт на дзвіниці» та «Провокація», постійний учасник «Афганських» телемарафонів каяття. Надалі, разом із навчанням у консерваторії, стало концертував. Співав у багатьох місцях — підземні переходи, майдани, дискотеки, клуби, ресторани, радіо, телебачення, музичні фестивалі, театри й концертні зали. За цей час сформував свою публіку, з якою тепер і працює.

Цикли, диски, альбоми (докладніше):: Позивний «Донецьк» (13.03.2014–2024); Передвоєнне (2013–2014); Пафос орача (2012); Вперед-назад (2012); Наше благородіє (2010–2011); Адамо по-російському (2010/2017, спільний альбом); Комфорт інтелігента (2009); Збирання каміння (2008); Я чоловік-сонечко і всі хочуть погрітися в моєму промінні (2007, «Лаос»); Книга (2006, Студія ДОДТРК); Сором (2005, “Gorki 29”); Бунт (2004, “Gorki 29”); Belge (2003, “FAT Records” для продажу в Бельгії); Ігри на розвилці (1993); Вітер (1990); День (1989)

Теми деяких концертних програм:

2012 р.: «Музична антологія сучасної поезії»;; «200-річна луна» Франко-російська війна 1812 року в романсах наших сучасників
(варіант: Франко-російська війна 1812 року в алюзіях постпостмодерністських романсів);
2011 р.: «Петербурзький романс XXI століття» Романси та пісні на вірші сучасних поетів Санкт-Петербурга;; «Москва жива» Пісні на вірші сучасних московських поетів;; «Послухай оцей сніг» Цикл зимових романсів на вірші Наталії Малініної;
2008 р.: «Сучасна вокальна музика. Романси та пісні на вірші поетів мережевої доби»;; «Губанов. Соснора. Два північні птахи» Романси та пісні на вірші Леоніда Губанова та Віктора Соснори;; «Громадянин тік-така» Цикл пісень на вірші Костянтина Рупасова;
2001–2002 рр.: Концертні програми «Еволюція романсу» у двох частинах, в яких просліджувалися зміни жанру від давнини до найостанніших тенденцій. Уперше в цих програмах романси з опер Ґ. Доніцетті, Р. Ваґнера, Ж. Бізе прозвучали під гітарний акомпанемент самого виконавця, тобто максимально наближено до оперних лібрето.

Також із 1990 року Денис Миколайович Бережний викладає спів і гітарний акомпанемент індивідуально, зокрема з 2011 року дистанційно, навчивши сотні людей у різних країнах світу. Як музичний продюсер та аранжувальник брав участь у виданні творів кількох своїх учнів. Практичні методики авторської школи Бережного використовують у своїй роботі освітні організації та викладачі.

Про музику

Денис із Дюфою та Філом (Льолечкою) Денис Бережний поєднує у своїй творчості музику різних жанрів, стилів і напрямів, дотримуючись принципу індивідуалізму у виконавстві.

У творчому доробку співака різнотематичні концертні програми:

Оперна, класична й сучасна камерно-вокальна музика. Особливе місце займають програми «Сучасна вокальна музика. Романси та пісні на вірші значних поетів початку XXI століття» та «Еволюція романсу». Перша є антологією сучасної поезії, але не звичайною, а музичною, і що поготів незвично — з характерною головною роллю мелодизму в композиції. У другій — арії та романси з опер звучать під гітарний акомпанемент самого виконавця. Розширивши межі класичного кросоверу, цей стиль, що нарівно містить у собі вправність володіння голосом і гітарою, який забороняє інший акомпанемент і студійні записи зі штучним накладенням партій, дістав назву прогресивний романс.

Етнічна музика. Народні пісні ромів (автентичне виконання, і в перекладах), українські, російські, іспанські, перуанські й болівійські (латиноамериканські) народні пісні.

Класика світової естрадної і популярної музики.

Воєнні пісні. Класика авторської пісні, блатного жанру, а також класика року.

Програми з власними піснями, якими з кінця 80-х до сьогодення репрезентована сучасна серйозна музика.

З інтерв’ю:

«Ми в часі — дуже цікава тема. За рок-музику треба братися, коли ви знаєте поіменно всі гурти вашого міста й навіть величезної країни і можете відрізнити стилістику одного від іншого. Коли це було творчо не досліджене, провокувало цікавість обивателя, я це робив. Коли ж кількість гуртів, що грають електричну, синтетичну музику, співаків, які співають мізерними, мікрофонними голосами, зросла без ліку-міри, тобто приблизно з початку 90-х, належати мейнстримним естрадним жанрам — і року, і поп-музиці стало не тільки ганебно, а й безглуздо. Те ж трапилося з деякими застиглими академічними жанрами. Але нормальний, справжній музикант завжди прагнутиме робити щось своє і щось нове. Те, чого мало, і те, чого немає. На мою думку, співак повинен бути лабораторією, а не музеєм. Найкращі зразки сучасної поезії, заснована на мелодизмі композиція та гідне живе, акустичне виконавство — ось три кити моєї роботи. Або, щоб подражнити загал, пафос, пафос і ще раз пафос. Шляхетну поезію вам підносить шляхетна музика».