Денис Бережний

Довідка

Про музиканта

Денис Бережний (1974 р. н.) — український професійний співак, автор пісень. Закінчив вокальне відділення консерваторії. Особливість співака — у способі виконання творів різних музичних жанрів, як-от власних солоспівів, творів на вірші сучасних поетів, арій, романсів, авторської пісні, світової та етнічної (ромської, французької, іспанської, латиноамериканської) музики, лише під власний гітарний акомпанемент. Звукозапис одночасний, без «накладення» партій, концерти переважно без мікрофона.

З інтерв’ю:

«…Хай скільки акомпанують мені оркестр, ансамбль чи рок-гурт, я повертаюсь до власного гітарного акомпанементу. І чим серйозніший, складніший твір, тим більше азарту виконати його професійно й гарно за допомогою мінімуму засобів: тільки голос і гітара».
«…Це важлива для мене ідея про спорідненість, єдність творів різних вокальних жанрів і про можливість ось так їх сполучати, використовуючи для виконання ті самі інструментальні засоби (голос і гітару)».

Пройшов шлях від вуличного і ресторанного музиканта до оперного і концертного співака. Пісні пише з 1988 року. На початку 90-х — учасник рок-гуртів «Чорт на дзвіниці» та «Провокація», постійний учасник «Афганських» телемарафонів каяття. Надалі, разом із навчанням у консерваторії, стало концертував. Співав у багатьох місцях — підземні переходи, майдани, дискотеки, клуби, ресторани, радіо, телебачення, музичні фестивалі, театри й концертні зали. За цей час сформував свою публіку, з якою тепер і працює.

Цикли, диски, альбоми (докладніше):: Позивний «Донецьк» (13.03.2014–2024); Передвоєнне (2013–2014); Пафос орача (2012); Вперед-назад (2012); Наше благородіє (2010–2011); Адамо по-російському (2010/2017, спільний альбом); Комфорт інтелігента (2009); Збирання каміння (2008); Я чоловік-сонечко і всі хочуть погрітися в моєму промінні (2007, «Лаос»); Книга (2006, Студія ДОДТРК); Сором (2005, “Gorki 29”); Бунт (2004, “Gorki 29”); Belge (2003, “FAT Records” для продажу в Бельгії); Ігри на розвилці (1993); Вітер (1990); День (1989)

Теми деяких концертних програм:

2012 р.: «Музична антологія сучасної поезії»;; «200-річна луна» Франко-російська війна 1812 року в романсах наших сучасників
(варіант: Франко-російська війна 1812 року в алюзіях постпостмодерністських романсів);
2011 р.: «Петербурзький романс XXI століття» Романси та пісні на вірші сучасних поетів Санкт-Петербурга;; «Москва жива» Пісні на вірші сучасних московських поетів;; «Послухай оцей сніг» Цикл зимових романсів на вірші Наталії Малініної;
2008 р.: «Сучасна вокальна музика. Романси та пісні на вірші поетів мережевої доби»;; «Губанов. Соснора. Два північні птахи» Романси та пісні на вірші Леоніда Губанова та Віктора Соснори;; «Громадянин тік-така» Цикл пісень на вірші Костянтина Рупасова;
2001–2002 рр.: Концертні програми «Еволюція романсу» у двох частинах, в яких просліджувалися зміни жанру від давнини до найостанніших тенденцій. Уперше в цих програмах романси з опер Ґ. Доніцетті, Р. Ваґнера, Ж. Бізе прозвучали під гітарний акомпанемент самого виконавця, тобто максимально наближено до оперних лібрето.

Також із 1990 року Денис Миколайович Бережний викладає спів і гітарний акомпанемент індивідуально, зокрема з 2011 року дистанційно, навчивши сотні людей у різних країнах світу. Як музичний продюсер та аранжувальник бере участь у виданні творів своїх учнів. Практичні методики авторської школи Бережного використовують у своїй роботі освітні організації та викладачі.

Про музику

Денис із Дюфою та Філом (Льолечкою) Денис Бережний працює з музикою різних жанрів, стилів і напрямів, дотримуючись принципу індивідуалізму у виконавстві.

У творчому доробку співака різнотематичні концертні програми:

Оперна, класична й сучасна камерно-вокальна музика. Особливе місце займають програми «Сучасна вокальна музика. Романси та пісні на вірші значних поетів початку XXI століття» та «Еволюція романсу». Перша є антологією сучасної поезії, але не звичайною, а музичною, і що поготів незвично — з характерною головною роллю мелодизму в композиції. У другій — арії та романси з опер звучать під гітарний акомпанемент самого виконавця. Розширивши межі класичного кросоверу, цей стиль, що нарівно містить у собі вправність володіння голосом і гітарою, який забороняє інший акомпанемент і студійні записи зі штучним накладенням партій, дістав назву прогресивний романс.

Етнічна музика. Народні пісні ромів (автентичне виконання, і в перекладах), українські, російські, іспанські, перуанські й болівійські (латиноамериканські) народні пісні.

Класика світової естрадної і популярної музики.

Воєнні пісні. Класика авторської пісні, блатного жанру, а також класика року.

Програми з власними піснями, якими з кінця 80-х до сьогодення репрезентована сучасна серйозна музика.

З інтерв’ю:

«Ми в часі — дуже цікава тема. За рок-музику треба братися, коли ви знаєте поіменно всі гурти вашого міста й навіть величезної країни і можете відрізнити стилістику одного від іншого. Коли це було творчо не дослідженим, провокувало цікавість обивателя, я це робив. Коли ж кількість гуртів, що грають електричну, синтетичну музику, співаків, які співають мізерними, мікрофонними голосами, зросла без ліку-міри, тобто приблизно з початку 90-х, належати мейнстримним естрадним жанрам — і року, і поп-музиці стало не тільки ганебним, а й безглуздим. Те ж трапилося з деякими застиглими академічними жанрами. Але нормальний, справжній музикант завжди прагнутиме робити щось своє і щось нове. Те, чого мало, і те, чого немає. На мою думку, співак повинен бути лабораторією, а не музеєм. Найкращі зразки сучасної поезії, заснована на мелодизмі композиція та гідне живе, акустичне виконавство — ось три кити моєї роботи. Або, щоб подражнити загал, пафос, пафос і ще раз пафос. Шляхетну поезію вам підносить шляхетна музика».