Обжинкові пісні, жниварські пісні – народнопоетичні обрядові твори, які виконуються під час жнив та обжинків. Генетично і функціонально зв’язані з трудовим процесом збору хлібних рослин вручну за допомогою серпа або коси (звідси – косарські пісні) і машинами. Основна тематика: збір урожаю, любов до рідної землі, важка праця селянина. Обжинкові пісні – високопоетичні твори, відверті, емоційні. Традиційно заготівлю сіна починали в перший вівторок Петрівки. Цей двотижневий піст триває з 29 червня по 12 липня. Кожен господар намагався якомога швидше впоратись із заготівлею трав. Це зумовлювалося погодними умовами і наближенням жнив. Відтак ті, хто мав сінокоси на далекій відстані чи значні угіддя, що потребували додаткової робочої сили, влаштовували толоки. Ця форма колективної взаємодії та взаємодопомоги була добровільною і неоплачуваною. Господар зобов'язувався лише відвозити і привозити косарів, ситно — чотири рази на день — харчувати. Крім косарів, на толоки виїздили жінки та дівчата. Вони розпушували сіно, щоб швидше сохло, згрібали його і складали в копички. Цей процес називався порушинами. Починаючи косовицю, отаман звертався до господаря з традиційною приказкою: «На сіно гнойок, а на волики лойок». За дощової погоди толоківці намагалися заспокоїти господаря: «Хоч сіно і чорне буде, та зима біла — поїсться...» Косовиця — надто важка й відповідальна робота. За короткий час треба було скосити і згребти траву. Тому працювали увесь світловий день. А щоб якось скрасити тяжку працю, намагалися розвеселити себе піснями. Проте релігійні канони суворо забороняли співати під час постів. І все ж для косовиці робили виняток — у цей період дозволялося виконувати петрівочки. Це невеличкі за розміром тексти з однотипною протяжною мелодією. На Наддніпрянщині і прилеглих територіях Волині та Поділля зафіксовані косарські пісні, переважно з таким початком: „Зажурилася бідна дівонька” та „Косарі косять, а вітер повіває”. Пісня має два родинно-побутових сюжети: а) вдова журиться за своїми дітьми; б) козак покидає дівчину. Широкий діапазон мелодії, розспіваної та орнаментованої на Київщині та Полтавщині, пожвавлені наспіви з Житомирщини мають єдину ритмомелодичну модель. Віршовому розмірові 5+7 відповідає ритміка колядкового типу. Музика в школі. I клас
НАШІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
|