Музика в школі. I клас	Й. С. Бах
	Дивіться також:

Йоганн Себастьян Бах (нім. Johann Sebastian Bach; 21 (31) березня 1685, Айзенах — 28 липня 1750, Лейпциг) — видатний німецький композитор і органіст, представник стилю бароко, вважається одним із найвизначніших композиторів світу.

Його роботи, відзначені інтелектуальною глибиною, технічною досконалістю, та мистецькою красою, давали надхнення майже кожному композитору Європейської традиції, від Моцарта до Шонберга. Йоганн Бах узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму. Бах — неперевершений майстер поліфонії.

Біографія

Йоганн Себастьян Бах був шостою дитиною скрипаля Йоганна Амвросія Баха, і майбутнє його було визначено. Усі Бахи жили у гірській Тюрінгії, з початку XVI століття були флейтистами, сурмачами, органістами, скрипалями, капельмейстерами. Їх музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йогану Себастьяну виповнилося п'ять, батько подарував йому скрипку. Він швидко вивчився на ній грати, і музика заповнила все його життя.

Природа, що оточувала його рідне місто Айзенах, співала на всі голоси, і маленький скрипаль намагався відтворювати її звуки. Його щасливе дитинство скінчилося рано, коли майбутньому композитору виповнилося 9 років. Спочатку померла його мати, а через рік — батько. Хлопчика узяв до себе його старший брат, що був органістом у містечку. Йоганн Себастьян вступив у гімназію — брат же навчав його грі на органі та клавірі. Але одного виконання хлопчику було мало — він тягнувся до творчості. Якось йому вдалося отримати з завжди замкненої шафи заповітний нотний зошит, де у брата були записані твори знаменитих у той час композиторів. Ночами потайки він переписував його. Коли піврічна робота уже наближалася до завершення, брат застав його за цим заняттям і відібрав усе, що було зроблено… Ці безсонні години при місячному світлі надалі згубно позначаться на зір Баха.

У 15 років Бах переїхав до Люнебурга, де в 1700—1703 роках навчався в школі церковних півчих. Під час навчання відвідав Гамбург, Целле і Любек для знайомства з творчістю знаменитих музикантів свого часу, новою французькою музикою. До цих років належать і перші композиторські досліди Баха — твори для органа і клавіра.

По закінченні навчання Бах був зайнятий пошуком роботи, яка забезпечує насущником і залишає час для творчості. З 1703 по 1708 він служить в Веймарі, Арнштаді, Мюльхаузені. У 1707 одружується на своїй кузині Марії Барбарі Бах. Його творчі інтереси були зосереджені тоді, головним чином, на музиці для органа та клавіра. Найвідоміший твір тих часів — «Капріччо на від'їзд коханого брата».

Веймар (1708—1717)

Отримавши в 1708 місце придворного музиканта у герцога Веймарського, Бах облаштовується у Веймарі, де проводить 9 років. Ці роки в біографії Баха стали часом інтенсивної творчості, в якій основне місце належало творам для органа, серед них численні хоральні прелюдії, органна токата і фуга ре-мінор, пассакалия до-мінор. Композитор писав музику для клавіра, духовні кантати (понад 20). Використовуючи традиційні форми, Йоганн Бах доводив їх до найвищої досконалості.

У Веймарі в Баха народилися сини, майбутні відомі композитори Вільгельм Фрідеман і Карл Філіп Еммануїл.

Кетен (1717—1723)

У 1717 Бах прийняв запрошення на службу герцога Анхальт-Кетенского Леопольда. Життя в Кетені спочатку було найщасливішим часом життя композитора: князь, просвітлений для свого часу чоловік, і непоганий музикант, цінував Баха і не заважав його творчості, запрошував його в свої поїздки. У Кетені були написані три сонати і три партити для скрипки соло, шість сюїт для віолончелі соло, Англійські і Французькі сюїти для клавіру, шість Бранденбурзьких концертів для оркестру. Особливо цікава збірка «Добре темперований клавір» — 24 прелюдії і фуги, які написані в усіх тональностях і на практиці доводять переваги темперованого музичного ладу, навколо затвердження якого йшли гарячі суперечки. Згодом Бах створив другий том «Добре темперованого клавіру», також з 24 прелюдій і фуг в усіх тональностях.

Але безхмарний період життя Баха обірвався: в 1720 вмирає його дружина, залишаючи чотирьох малолітніх дітей.

У 1721 Бах одружується вдруге на Анні Магдалені Вількен. У 1723 відбулося виконання його «Пристрастей по Іоанну» у церкві св. Фоми в Лейпцігу, і Бах отримав посаду кантора цієї церкви з одночасним виконанням обов'язків вчителя школи при церкви (латина й спів).

Лейпциг (1723-50)

У Лейпцигу (1723-50) Бах стає «музичним директором» всіх церков міста, стежачи за особистим складом музикантів і співаків, спостерігаючи за їх навчанням, призначаючи необхідні до виконання твори і виконуючи багато чого іншого. Не вміючи хитрувати і маневрувати і не в стані виконувати все сумлінно, композитор неодноразово потрапляв у конфліктні ситуації, що захмарювали його життя й відволікали від творчості. Композитор досяг на той час вершин майстерності і створював чудові зразки в різних жанрах. Передусім, це духовна музика: кантати (збереглося близько двохсот), «Магніфікат» (1723), меси (у тому числі безсмертна «Висока меса» сі-мінор, 1733), «Пристрасті по Матвію» (1729), десятки світських кантат (серед них — комічні «Кавова» і «Селянська»), твори для органа, оркестра, клавесина (серед останніх необхідно виділити цикл «Арія з 30 варіаціями», так звані «Гольдберг-варіації», 1742). У 1747 році Бах створив цикл п'єс «Музичні приношення», присвячений прусському королю Фрідріху II. Останньою роботою став твір під назвою «Мистецтво фуги» (1749-50) — з 14 фуг і 4 канонів на одну тему.

Наприкінці 1740-х років здоров'я Баха погіршилося, особливо турбувала різка втрата зору. Дві невдалі операції з видалення катаракти призвели до повної сліпоти. За десять днів до смерті Бах несподівано прозрів, проте невдовзі з ним стався удар. Причиною смерті Й. С. Баха можливо стали ускладнення після операції.

Урочисте поховання викликало величезний наплив народу з різних місць. Композитора поховали поблизу церкви св. Фоми, у якій він прослужив 27 років. Однак територією цвинтаря проклали дорогу, могила загубилася. Лише в 1894 останки Баха випадково знайшли під час будівельних робіт, тоді і відбулося перепоховання.

Музика в школі. I клас
Повернутися до змісту

НАШІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ