Неаполітанська пісенькаПетро Ілліч Чайковський захоплювався природою і мистецтвом Італії, пам'ятниками її історії, жвавими, барвистими піснями італійського народу. Велике враження справив на композитора спів вуличних мандрівних акторів. Одного разу на площі мальовничого Неаполя серед натовпу Чайковський почув надзвичайно красиву пісню, її співав маленький хлопчик під акомпанемент гітари. Композитор познайомився із співаком і записав від нього мелодію, яка потім увійшла до «Дитячого альбому» під назвою «Неаполітанська пісенька». «Неаполітанська пісенька» звучить у виконанні на фортепіано. Вона складається з двох частин. Мелодія першої частини — наспівна, гнучка, граціозна. Ритмічний рисунок супроводу нагадує акомпанемент гітари. Друга частина п'єси — це мелодія стрімкого, життєрадісного італійського танцю — тарантели. Ця музика викликає в уяві яскраві картини італійських народних карнавалів: гірлянди квітів і нічні ілюмінації на прикрашених вулицях, кумедні маски, сміх, пісні, жарти й розваги. Мелодію «Неаполітанської пісеньки» Чайковський включив і до свого балету «Лебедине озеро», але там вона звучить у виконанні на трубі, що створює радісний настрій, який є характерним для цієї мініатюри. Музика в школі. I клас
НАШІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
|