Денис Бережний

Школа співу
та акомпанементу на гітарі

* * *

Денисе Миколайовичу, я в захваті від вашої творчості! Як навчитися співати й акомпанувати одночасно? Окремо щось виходить, а разом ніяк. Брати уроки по скайпу поки немає можливості, але дуже хочеться вчитися у вас. Допоможіть, будь ласка!
З повагою, Олег

* * *

Не можу мовчати, коли граю на гітарі. Хочеться співати. Як самому навчитися поєднувати спів і гру на гітарі?

* * *

Доброго дня, Денисе.
Я був із дружиною й сином на вашому концерті. Минув уже майже рік, але я досі перебуваю під враженням - нічого подібного я не чув ні до, ні після. Дякую вам за ваші пісні. Творчих вам успіхів! Зважився написати вам, тому що знайшов на вашому сайті інформацію про те, що ви ще й викладаєте. У зв'язку з цим у мене до вас запитання. Мені 49 років. Чи вийде в мене в цьому віці навчитися акомпанувати собі на гітарі? Співати я люблю.
Дякую!

* * *

Вітаю! Моїй дитині 6 років. Хочу, щоб вона вміла не тільки грати, але і співати під гітару. При пошуку викладача звернули увагу передусім на Вашу методику, тому що багато вчать тільки класичній грі, а Ви вчите ще і співати. Це те, що нам треба…

* * *

Я вчився у викладача музичної школи. Розбирали пісню Behind Blue Eyes. Вона говорила, що можна співати, можна поки не співати. Так ніколи і не співали. У самого не вийшло. Підкажіть, будь ласка, як навчитися не збиватися, якщо співати під гітару?
Паша

* * *

Денисе, я нещодавно почав вчитися грати на гітарі, 4 тиждень пішов. Акорди потихеньку беру, і намагаюсь одночасно співати, але не виходить. Які вправи допоможуть мені це здійснити?
Ілля Беленко


Як навчитися співати й акомпанувати на гітарі одночасно

Найкраще об’єднати спів і акомпанемент допомагає спільна гра з викладачем на одній гітарі. Наприклад, ви граєте правою рукою, а він бере акорди. Потім він тихо співає, а ви мусите не збиватися. Потім співає голосніше, а ви намагаєтеся підспівувати. Потім співаєте тільки ви, граючи як і раніше лише правою рукою. Так само удвох зручно вчити і швидку перестановку акордів: викладач повільно грає правою, ви переставляєте акорди. Він грає ритмічно, ви намагаєтеся встигати за ним, думаєте тільки про акорди, про наступний акорд, не відвертаючи увагу на праву руку і спів. Загалом, з розумним викладачем — швидше й ліпше.

Що робити, якщо його нема. Працювати треба над конкретною, якою-небудь легкою, на два-три акорди, піснею. Спробуйте спочатку окремо поспівати, відтак окремо, без співу, пограти — потрібно довести акомпанемент до автоматизму, щоб нічого не відвертало уваги, грати як робот, як автомат. Я зазвичай даю учням як перші пісні або спрощений варіант «Зозулі» Цоя (Кино) — боєм; або «Паперовий вояк» Окуджави — баси зі щипком або ударом. Якщо й це складно — дитячу пісеньку «Савка та Гришка грали на дуду». Можете взяти що-небудь своє, повторюю, на два-три акорди. Комусь підійде «Алиса (не ходит в школу)» Ранеток; «Эй, моряк» із к/ф «Людина-амфібія»; «Бошетунмай»¹ Цоя; «Листья жёлтые». Згодом набір найлегших пісень змінюватиметься, оскільки змінюються смаки. Моя перша пісня була «Коробейники» (Ой, полным-полна моя коробушка…). Не беріть на самому початку пісню з арпеджіо (перебором), співати під нього трохи складніше, нехай така пісня буде четвертою-п’ятою, але не першою. Зауважте, перша пісня як перший млинець нанівець, вона не обов’язково повинна дуже вже подобатися — потім обридне гірше від печеної редьки, але шкодувати за нею не треба, наступні виходитимуть краще.
Потім пробувати поєднати спів і акомпанемент по одній фразі. Що стосується спеціальних вправ, я не їх прихильник. Потрібно брати конкретну пісню й відразу працювати, так практичніше. Після — поступово ускладнювати пісні. Це все, чим можу допомогти заочно. Не обов’язково у вас вийде. Живого спілкування ніщо не замінить. Якщо не виходить — допоможе викладач, причому швидше, ніж ви вникнете в ці рекомендації.

І ще. Для доброго вчителя — чим складніше випадок і неподатливіше учень, тим цікавіше, азартніше справлятися з завданням. Ніколи не ставте на собі хрест. Якщо вам не допомогли, наприклад, чиїсь відеоуроки, це не означає, що ви не здатні. Це означає, що вас має чути і вчити грамотний викладач. Сам я досвідив, що людей, яким неможливо було б допомогти, не буває. Намагайтеся поєднати спів і акомпанемент на гітарі самі, але якщо все ж не виходить, звертайтеся до правильних учителів. Тепер навчитися можна навіть дистанційно за допомогою веб-камери.
Успіхів!

Зозуля (спрощений варіант)
В. Цой, переклад В. Філоніка

Пісня слушна для початку, тому що повільна, надовго «зависає» на одному акорді, зі зручною теситурою (тобто неважка для співу). У повному варіанті є вступ, мелодійні вставки, акорди Dm, Dm7, G, G7, F та ін. Повний варіант підійде досвідченим учням; придбати ноти й табулатуру для голосу і гітари повного варіанту цієї та інших пісень, послухати їх у звуці можна на цій сторінці. Нижче — спрощений варіант, із двома акордами, гармонія змінена. У такому вигляді вивчити пісню можуть учні, починаючи приблизно з 6-річного віку (див. відео).
Ритмічний рисунок:
↑ ↑↓ ↓↑↓ или б ↑↓ ↓↑↓
Позначення: ↑ — удар униз, ↓ — удар угору (підсмикування), б — основний бас.
Послухати бій:

  1. Чотири чверті, рух вісімками, з басами і без (↑ ↑↓ ↓↑↓)

Цифра в дужках — кількість тактів, один такт — ↑ ↑↓ ↓↑↓ 

  Am[4]
Скільки пісень недописаних

Є ще,
          Em[2]          Am[2]
Скажи, зозуле,        мені.
   Am[4]
В місті мені жити чи на вигоні,
                               Em[2]
Каменем лежати чи горіти у вогні, 
                               Am[2]
                           Вогні.

    Em[2]                       Am[2]
        Сонце моє — на мене поглянь,
    Em[2]                         Am[2]
        З моєї долоні зробився кулак,
    Em[2]                       Am[2]
        І якщо є порох — вогню дай.
    Em[2]                         Am[2]
                             Ось так...

Для іншого голосу ця ж пісня в тональності Em, гармонія також спрощена до двох акордів. Однак зв’язка Em – D вже не така легка, як у першому варіанті.

  Em[4]
Скільки пісень недописаних

Є ще,
          D[2]           Em[2]
Скажи, зозуле,        мені.
   Em[4]
В місті мені жити чи на вигоні,
                               D[2]
Каменем лежати чи горіти у вогні,
                               Em[2]
                           Вогні.

    D[2]                        Em[2]
        Сонце моє — на мене поглянь,
    D[2]                          Em[2]
        З моєї долоні зробився кулак,
    D[2]                        Em[2]
        І якщо є порох — вогню дай.
    D[2]                          Em[2]
                             Ось так...

Пісенька про паперового вояка (спрощений варіант)
Б. Окуджава, переклад Петровича

Ритмічний рисунок:
б 321 дод б 321 (Одночасно щипком 3, 2 і 1-у струну вгору, «ум-ца, ум-ца». Пам’ятаймо правило: у кожній струни свій палець: баси — p, 3-я — i, 2-а — m, 1-а — a.)
Можна грати не зі щипком, а з ударами вниз: б ↑ дод б ↑
Малюкові чи початківцю так зіграти простіше; на своїх майстер-класах саме з цим нехитрим боєм я показую, що з нуля навчитися співати під власний акомпанемент на гітарі можна й за 10 хвилин.
Баси чергувати, б — основний бас, дод б — додатковий бас. В Am це п’ята, потім шоста струна; в E це шоста, потім п’ята. Цифра в дужках — кількість басів! Пограйте спочатку без співу як вправу:
Am[6] E[2]
E[6] Am[2]
Співати: на кожний рух рукою — один склад. Якщо не зможете рахувати — акорд у всій пісні щоразу змінюється на складі «ов»: бідОВий, паперОВий, любОВі, готОВий, військОВі, обов’язкОВо, раптОВо. Легко запам’ятати!
На кожний рух рукою вимовляти по складу, крім закінчень фраз. Після слів з «ов» один бас (додатковий) — порожній, у співі пауза. Можна в думці вимовляти «бас», чи «раз», чи «бум». Ось так: «…си-вий-і-бі-до-вий-бас-та-був-лиш-іг-раш…» Жирним шрифтом тут виділені баси.
Важливо: почніть грати бас на складі «був». Бас — це сильна частка (інакше сильна доля), на нього має припадати наголос у слові. Тобто просто без акомпанементу співаєте «Жив-» і на «був» граєте перший бас. Не грайте бас на «Жив-» — це часта помилка.

     Am[6]
Жив-був колись вояк один,
              E[2]
Красивий і бідовий,
    E[6]
Та був лиш іграшкою він,
              Am[2]
Вояк наш паперовий.
   Am[6]
Переробити світ хотів
               E[2]
Для щастя і любові.
   E[6]
А сам на ниточці висів,
                Am[2]
Бо був він паперовий...

Пізніше можете додати вступ — парну кількість тактів. Музика полюбляє парність. Парність — це 2, 4, 6, 8… Тут буде добре — зіграти перед співом 4 баса вступу. Вийде: «ум-ца-ум-ца-ум-ца-ум-жив-був-ко-лись-во-як-о-дин-кра…»

Можливі труднощі Варіанти вирішення
Ви співаєте, нечисто інтонуючи. Розвинути слух із викладачем. Вас мають чути збоку.
Ви співаєте неритмічно. Розвинути почуття ритму з викладачем. Вас мають чути збоку.
Ви граєте неритмічно, збиваєтеся, рука іноді «повторює слова», а не працює автономно. (Інколи під час вимовляння складу удар чи щипок не потрібен, але ви знову і знову повторюєте його.) Важко грати синкопи. Довести акомпанемент до автоматизму. Спробуйте до того місця, де ви спотикаєтеся, співати і грати одночасно, а далі припиніть співати й безперервно продовжуйте тільки грати в тому ж темпі. Коли перестанете збиватися, пробуйте співати.
Цікаво, що і спів так само потрібно довести до автоматизму. На перших порах вашу увагу майже повністю відтягуватиме акомпанемент, і тому, аби не збиватися, треба щоб губи вимовляли склади незалежно від вас, співати хай і неточно за висотою, але точно за тривалостями, дотримуючись потрібних пауз. Для цього треба добре знати твір, попередньо поспівати його разом з оригіналом.
Правило: окремо пограти, окремо поспівати, тільки потім поєднувати.
Часта помилка, особливо в молодих — надмірно швидкий темп. Є поняття «загнати темп» — грати настільки швидко, що ви не встигаєте контролювати себе й розуміти, що відбувається. Хочеться грати швидко, весело і круто. Але. Ви думаєте, професійні музиканти з першого разу, не готуючись, грають щось типу «Польоту джмеля» Римського-Корсакова в шаленому темпі? Ніколи. Уявіть, що ви черепашка, равлик, бувалий вояк із цоевської «Зозулі», який вже нікуди не поспішає. На перших сторінках зошитів моїх учнів майже завжди можна знайти слово ПОВІЛЬНО!!! Підкреслене тричі.
Це важливо. Зіграйте хоча б раз вашу швидкісну пісню як марудну неквапу. Відточите нюанси. Грати повільно важко, але вкрай потрібно.
Ви взяли для розучування улюблену пісню, і все б гарно, але один акорд не виходить. Це може бути F із вашим першим баре, H7, G або навіть Dm. Треба дивитися. Інколи варто брати проблемний акорд, незважаючи на те, що він не звучить. Чим більше ви його граєте, тим швидше він зазвучить як треба. Пальці звикають.
Якщо ж саме зараз ви сидите вже досить довго, а справа кепська й навіть стає гірше, спробуйте перепочити, відвернути увагу. Зазвичай з новими силами все виходить.
Але іноді я бачу, що пісня учневі понад силу, наприклад кілька швидко змінюваних важких акордів, що йдуть підряд. Поверніться назад, ідіть поступово. Не беріть надто складні твори.
Написано, що бій у пісні треба грати з басами, але поки не виходить, ви промазуєте і взагалі «це важко». Грайте поки без басів, замініть бас ударом.
Буває навпаки, всупереч написаному граєте з басами й менше збиваєтеся. Чудово. Ритмічні рисунки з басами звучать доброзвучно, професійно, відразу чутно, що ви вчилися не у дворі. Бої без басів зазвичай потрібні початківцям (див. попередній пункт), і іноді в кінці швидких пісень, коли ви в запалі, а в музиці forte й presto, то баси брати не варто.
Довели до автоматизму акомпанемент і граєте без співу вже дуже гарно, так само добре вже співаєте під фонограму оригіналу, але коли починаєте співати під гітару, збиваєтеся з ритму. Одне з рішень цієї проблеми (підкреслюю, «одне з») — маленька хитрість, якою я часто користуюся в навчанні. Іноді, коли ви пробуєте співати і грати одночасно, дуже допомагає припинити збиватися акомпанування з басами. Так, бій з басами складніше за бій без басів, але бувало, що в розв’язанні проблеми допомагало лише це. Справа в тому, що не всі відчувають чергування сильних і слабких часток у такті, але й не всі люблять рахувати частки в стадії розучування бою. Унаслідок, коли пробують співати, бій збивається в «кашу» з неритмічних ударів. Спробуйте грати бій разом з басами, цебто замініть удар на сильній, першій частці основним басом акорду. Наприклад, чітко зіграти 4 такти боєм «шістка» легше, якщо ви братимете на початку кожного такту бас, а не робитимете удар. Відрахувати 4 баса, а отже й 4 такти, легко, навіть особливо не замислюючись, а ось відміну ударів на сильних частках від інших ударів можна й не відчути. Додам, що йдеться про щипки баса великим пальцем, а не медіатором, оскільки згодом до акомпанементу ми додаватимемо мелодійні лінії й нам знадобиться решта пальців. Наприклад, одночасно взяти 5-у й 2-у струни великим і середнім пальцями легше, ніж медіатором, хіба ні?
Знайшли гармонію чи ноти пісні в інтернеті, але чи то акорди неправильні, чи то до вашого голосу вони не підходять. Аналогічно, вмикаєте запис, співаєте разом із виконавцем і не влучаєте, не досягаєте, не витягаєте. «Ця пісня не для мене?» Ця пісня для вас. Потрібно транспонування — перенесення в іншу тональність. Перетранспонує вчитель, який знає ваш голос. Пізніше навчить цього вас.
Щодо інтернету. Підбираючи пісні на слух, я часто дивлюся там вже підібрані твори. Можете мені не довіряти, але з них я оцінюю як правильні лише відсотків п’ять.

¹ Час від часу доводиться шукати нестандартні рішення. Як спростити й без того простий двохакордовий твір?
Умови завдання: хлопчик одинадцяти років із жорсткуватою гітарою без можливості доведення чи заміни її на що-небудь прийнятне. У хлопчика не виходить взяти ЖОДЕН акорд. Ситуація обтяжена невмінням і небажанням учня працювати й домагатися. Як і багатьом сучасним дітям, йому хочеться, щоб вийшло само собою й відразу. Пальцям, мовляв, боляче (хоча не стільки там болю, скільки ліні). Звук жахливий. Я розумію, що потрібно швидке рішення, — якщо до кінця цього, вже не першого, уроку нічого не вийде, закине гітару, подібно до багатьох дітей у всі часи, які почали вчитися на невдалих інструментах (до речі, завжди купуйте гітару зі своїм учителем — фахівцем!), і з тугою дивитиметься потім все життя на гітаристів як на суперменів або мучеників. Але якщо принаймні щось вийде, цікавість до гітари не зникне ще бодай кілька уроків, а там і пальці зміцніють. Хапаюся за зачіпку — більш-менш уже виходить простий бій, званий в народі за кількістю ударів шісткою. Поки, звісно, виходить без співу. Мені потрібна не дитяча (дитячу не співатиме) пісня на два акорди. Три? Так забагато жодним робом. А пісні з одним акордом або дурні, або, хоч як дивно, складні (пригадайте, наприклад, чудову «Всё я сказал» гурту Дети), та й у нашому разі непродуктивні — адже потрібно вчитися переходити з акорду на акорд. Два акорди, які ніби й не тре було притискати, з максимумом відкритих струн. Пригадую подібні пісні й серед них спрощений «Бошетунмай» Цоя. До мажор і ля мінор не вдаються, але тут я розумію, що якщо транспонувати пісню в Соль мажор, це буде G й Em, а G можна і спростити. Уявляєте обсяг робіт? Мізинчиком ліниво притиснути першу струну на третьому ладу, зіграти цілих два такти, не зачіпаючи баси, і зіграти два такти, так само ліньки притиснувши двома пальцями п’яту-четверту, даючи в цей час відпочити звіряче втомленому мізинчику. Ну і нехай притиснуті струни доки звучать глухо чи хриплять як трактор, звук відкритих струн все одно гучніше. З гітари полилося щось схоже на музику. «Ось тепер мені подобається!», — усміхається. На наступному уроці учень уже грав разом зі співом, а я пояснював йому неочевидний сенс цієї пісні, що виручила нас.

Гітарні бої

В сучасній музиці без боїв — нікуди. Наприклад, співочим фінгерстайл-гітаристам бій потрібен для питомих вокальній музиці польотності й співучості. Є думка, що професійна назва бою — расгеадо, проте техніка rasgueado асоціюється з фламенко. Сучасний же акомпанемент розвивається самостійно, незалежно. Кінець кінцем, не так важлива назва, важливий результат.

  1. (↑ ↑↓ ↓↑↓) Чотири чверті, рух вісімками, з басами і без

Якщо не вийшло відразу, допомагає рахування. Один-два-три-чотири. Де «раз» і «два» — на двох ударах вниз, а на рахунок «три» руку опустити вниз без удару. Обов’язково вимовити вголос «три». Відтак одночасно з трьома останніми ударами вгору-вниз-вгору сказати «чо-ти-ри». Рука має рухатися плавно, рівно як годинник, рівномірно без ривків. Збоку це має вигляд як вниз-угору-вниз-угору без пауз. Вийшло зіграти один раз (один такт) — зіграйте два поспіль. Потім більше.

Другий бій складніше, здається страшним парканчиком.

  1. (↑ ↑ ↑ ↑↓ ↓↑↓↑ ↑↓) Чотири чверті, рух шістнадцятками, з басами і без

Схема для запам’ятовування на один удар більше (↑ ↑ ↑ ↑↓ ↓↑↓↑ ↑↓↑). Щоб вивчити, потрібно розділити по частинах: чотири удари вниз, два вгору, потім два рази по три: «та-та-та», «та-та-та» (вниз-угору-вниз, вниз-угору-вниз). Обов’язково рахуйте перші чотири удари, на кожен удар «раз, два, три, чотири». Часта помилка: грають скільки завгодно — 3, 5, але не 4. Рахуйте. Має вийти «1, 2, 3, 4-вгору, вгору-та-та-та, та-та-та», де на кому рука йде без удару в протилежному напрямку. Щоб зіграти два рази (два такти) поспіль, потрібно зрозуміти, що останній удар вниз — він же є першим у наступному такті: «1, 2, 3, 4-вгору, вгору-та-та-та, та-та-1…». Спершу бій звучить прямолінійно, не так, як треба, тому що справа в акцентах. Коли самі рухи рукою вивчені, спробуйте порахувати до чотирьох, розподіливши рахування на весь такт. «Раз» — перший удар, «два» — третій удар, «три» — рука вниз між двома підсмикуваннями, «чотири» — останній удар вниз у першій фігурці «та-та-та». Так от, на рахунок 2 і на 4, це відповідно 2-а і 4-а частки такту, удари зробити сильними, а всі інші дуже тихими. Наприклад другий удар у схемі так взагалі робити символічно, майже видалити. Досить гучним повинен бути ще тільки перший удар вниз (або бас замість нього) — це сильна частка.

Зауваження щодо бою № 2. Деяким гітаристам зручніше грати іншу послідовність, кількість ударів і проміжків між ними. Це нормально й вирішального значення не має, адже музичний розмір 4/4, рух шістнадцятками й акценти на 2-й і 4-й частці залишаються незмінними. Все це — похідні одного і того ж бою.

Ще одне важливе доповнення, що стосується всіх боїв. Мені зустрічались описи боїв з указівкою робити удари вгору (підсмикування) великим пальцем (p). У жодному разі так не робіть! І тоді надалі ви зможете додавати до акомпанементу гарні мелодійні вставки (див. відеоілюстрації внизу сторінки, а також розділ Відео), ваші пальці будуть вже ладні до цього. Всі удари вниз і вгору потрібно робити вказівним, середнім, підмізинним пальцями (i, m, a), разом чи окремо, але без великого. Великий палець (за рідкісними винятками) — тільки для басів.

Нижче розміщена колекція гітарних боїв. При її складанні я не гнався за кількістю, а прагнув практичності — в інтернеті я зустрічав зібрання ритмічних рисунків, багато зразків яких, на жаль, зовсім не підходять для індивідуального акомпанементу. Тут жодного непрацюючого ритмічного рисунка нема — всі бої з цієї колекції використовувалися мною в концертно-виконавській та педагогічній практиці.

Колекція гітарних боїв

  1. (↑ ↑↓ ↓↑↓) Чотири чверті, рух восьмими, з басами і без, популярна «шістка»

  2. (↑ ↑ ↑ ↑↓ ↓↑↓↑ ↑↓) Чотири чверті, рух шістнадцятими, з басами і без

  3. (б ↑↓ ↓↑↓) Чотири чверті, рух восьмими, з басом і глушінням (хлопанням)

  4. (б ↑↓↑ ↑↓) Чотири чверті без синкоп

  5. (б ↑ ↓дод б ↓↑ ↓) Пунктирний з чергуванням басів і глушінням

  6. (б ↑↓дод б↓↑↓) Чотири чверті рівний з чергуванням басів

  7. (б ↑↓↑↓↑ ↑↓↑↓) Шість восьмих, повільно

    (б ↑↓↑↓↑ ↑↓↑↓) Шість восьмих, швидко

  8. (б 321 321 ↑ 321 321) Шість восьмих зі щипками і акцентованим ударом, швидко і повільно

  9. (б ↑ ↑ ↑↓↑ ↑ ↑↓↑↓) Чотири чверті з синкопою на 3-І

  10. (б ↑↓↑↓↑ ↑↓↑↓↑ ↑↓) Чотири чверті з синкопою на 2-І

  11. (б ↑↓↑↓дод б ↑↓↑↓) Три чверті, ритм вальсу, без глушіння і з глушінням

  12. (↑ ↑) Дві чверті і чотири чверті, марш

  13. (↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓) Дванадцять восьмих, рух групами по 3 частки з акцентами вниз-вгору («тіпатитопати»-бій), без зміни і зі зміною гармонії. Тут і далі «тіпатитопати» — мовна підказка, що допомагає освоїти бій. Інша відповідна ударам підказка: «низ-та-та-верх-та-та»

  14. (↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓) Чотири чверті з 5 акцентами, «тіпатитопати»-бій

    (б ↑↓ ↓↑ ↑↓ ↓↑ ↑↓) Варіант попереднього 5-акцентного бою, в якому кожний другий удар в групі з трьох часток не визвучується, тривалість акцентованих ударів збільшується вдвічі

  15. (б ↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓↑↓) Чотири чверті з басом і 5 акцентами, «тіпатитопати»-бій, швидко і трохи повільніше

  16. (↑p↓↑p↓↑↓) Чотири чверті, славетна радянська/антирадянська «восьмйорка», або «вісімка», швидко і повільно

  17. (↑ ↓↑ ↓↑↓) Чотири чверті з акцентами вниз

  18. (↑ ↓ ↑ ↑ ↓ ↑ ↑↓↑↓) Ще варіант бою на чотири чверті з акцентами вниз

  19. (↑ ↑ ↑ ↓) Чотири чверті рівний, рух восьмими

  20. (↑ ↑ ↑ ↑↓) Варіант рівного бою на чотири чверті з рухом восьмими і шістнадцятими

  21. (б↓↑↓) Чотири чверті рівний, рух восьмими, без чергування басів на сильну і відносно сильну частку і з глушінням

  22. (б ↑v^↓^↓) Чотири чверті зі staccato, v^ — удари вгору і вниз по приглушених струнах

  23. (↑p↓↑p↓↑ ^^v) Дванадцять восьмих, технічно схожий на бій «вісімка» — деякі удари вниз робляться великим пальцем (p), швидко і повільно. Рідкісний бій, але у мене в піснях зустрічається

  24. (б ↑↓дод б ↑) Дві чверті з чергуванням басів і двох і одного ударів, швидко і повільно

  25. (б ↑ дод б ↑ б ↑дод б ↓↑) Дві чверті з глушінням і синкопованим 4-м басом

  26. (б ↑ б́ ↑б́ ↓↑б́ ↓↑↓) Чотири чверті, рух шістнадцятими з 4 басами, що чергуються, на 3-й і 4-й бас — синкопи, б́ — бас із одночасним ударом вгору (підсмикуванням), швидко і повільно

  27. (б ↑ ↑↓↑↓ ↓ ↓↑↓↑↓) Чотири чверті, рух шістнадцятим, з глушінням (хлопанням)

  28. (б ↑ ↓^ v↑ ↓) Один із варіантів реґі

  29. (б ↑↓дод б↓↑↓) (б ↑ дод б ↑) (б́ ↑ дод б́ ↑) (↓↑↓↑) Accelerando в ромських піснях, тут без зміни гармонії

Відеоілюстрації:
Сучасний акомпанемент спростовує думку про бій № 1 (↑ ↑↓ ↓↑↓) як про примітивний і непрофесійний. Пісня, що написана повністю на основі бою № 1, який часто називають «шісткою», демонструє його можливості.

Колыбельная (Д. Бережний – Р. Кусімов)

У наступній пісні використано ритмічні рисунки № 8 (б 321 321 ↑ 321 321), № 7 (б ↑↓↑↓↑ ↑↓↑↓), арпеджіо просте (б 3 2 1 2 3) і з акцентованим ударом (б 3 2 ↑ 2 3), всюди розмір шість восьмих.

Муму (Д. Бережний – С. Ос)

Уроки співу? Вокалу? Або уроки гри на гітарі? Чому важливо вчитися співати й акомпанувати на гітарі одночасно. Хто і де навчає цього. Як не помилитися у виборі викладача. Плюси і мінуси навчання в музичній школі. Як не потрапити в пастку відеошкіл. Відео-уроки, персональні уроки або дистанційні уроки по скайпу онлайн — що краще? Відповіді тут:
Школа співу та акомпанементу на гітарі
Дивіться також:
Гітара + Вокал. Учимося по Skype;
Про «правильні» схеми акордів;
Схеми акордів для шульг;
Схеми гітарних боїв;
Таблиці тональностей для підбирання і транспонування пісень;
Універсальна таблиця акордів. Побудова та аплікатури;
Розташування нот на грифі гітари;
«Постановка голосу» Електронний навчальний посібник для самопідготовки студентів;
Табулатури, акорди, ноти й відеорозбори на замовлення;
Будова гітари. Інтерактивний додаток;
Смішні випадки й курйози з моєї музичної та педагогічної практики

© Денис Миколайович Бережний, denysberezhnyi.com.ua