Денис БережнийШкола співу й пригри на гітаріТаблиці тональностей
|
I t тоніка |
II | III | IV s субдомінанта |
V d домінанта |
VI | VII |
---|---|---|---|---|---|---|
Am A7 A |
B7 (H7) | C | Dm [D] [D7] |
E Em E7 |
F | G G7 |
Em E E7 |
F#7 F# |
G | Am [A] [A7] |
B7 (H7) Bm (Hm) B (H) |
C | D D7 |
Dm D7 D |
E E7 |
F | Gm [G] [G7] |
A7 Am A |
Bb (B) | C C7 |
Bm (Hm) B7 (H7) B (H) |
C#7 | D | Em [E] [E7] |
F# F#m F#7 |
G | A A7 |
dur – (від латинського durus) те саме, що мажор
I T тоніка |
II | III | IV S субдомінанта |
V D домінанта |
VI | VII |
---|---|---|---|---|---|---|
C C7 |
Dm [D] |
Em E |
F | G G7 |
Am A |
B7 (H7) |
G G7 |
Am [A] |
Bm (Hm) B7 (H7) |
C | D D7 |
Em E |
F# F#7 |
F F7 |
Gm [G] |
Am A7 |
Bb (B) | C C7 |
Dm D |
E E7 |
D D7 |
Em [E] |
F#m F# |
G | A7 A |
Bm (Hm) B (H) |
C# C#7 |
A A7 |
Bm (Hm) [B7] (H7) |
C#m C#7 |
D | E E7 |
F#m F# |
G# G#7 |
Решту тональностей можна побудувати аналогічно, за допомогою такої пам’ятки.
Дубль-дієзи і дубль-бемолі не використовувати.
Приклад: Побудуємо тональність G#m
1. Пишемо літерні позначення звуків. Пригадаємо послідовність нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі, (кішка їхала в таксі), і побудуємо цю ж послідовність, тільки від ноти соль (G) і по колу: соль, ля, сі, до, ре, мі, фа.
I t тоніка |
II | III | IV s субдомінанта |
V d домінанта |
VI | VII |
---|---|---|---|---|---|---|
G | A | B (H) | C | D | E | F |
2. Додаємо ладові відмінності, за аналогією з уже відомими нам мінорними тональностями. Субдомінанта зазвичай мінорна, але можуть бути варіанти. Домінанта може бути будь-яка, але на перше місце ставимо поки мажорну. Тоніка — зрозуміло, що мінорна, але може змінитися — перетворитися на мажор і сама стати домінантою до власної субдомінанти. Решта ступенів мажорні, а II й VII часто можуть бути септакордами на основі мажору.
I t тоніка |
II | III | IV s субдомінанта |
V d домінанта |
VI | VII |
---|---|---|---|---|---|---|
Gm G G7 |
A7 | B (H) | Cm [C] [C7] |
D Dm D7 |
E | F F7 |
3. Мабуть, найважче в обчисленні — додаємо знаки альтерації. Для цього відраховуємо інтервали між звуками за принципом мінорної гами: від соль-дієз до ля — півтон, а має бути тон — пишемо ля-дієз. Від ля-дієз до сі — півтон, і має бути півтон — залишаємо сі. Від сі до до — півтон, а має бути тон — пишемо до-дієз тощо.
I t тоніка |
II | III | IV s субдомінанта |
V d домінанта |
VI | VII |
---|---|---|---|---|---|---|
G#m G# G#7 |
A#7 | B (H) | C#m [C#] [C#7] |
D# D#m D#7 |
E | F# F#7 |
Відеоілюстрація:
Декому може здатися: ну навіщо мені тональність G#m? Каподастр на 4-й лад та й годі. Аж ні! Ось вам, наприклад, пісня, що починається у тональності C#m, яку теж нібито можна було б грати з каподастром на 4-му, але потім — бац! модуляція у Dm, і ми розуміємо, що все краще звучить саме на відкритих струнах. Тож при нагоді треба знатися і на таких тональностях.
Бриндуша (Д. Бережний – М. Вінграновський)
Обчислення знаків тональності за допомогою гам зрозуміло, наочно і в результаті більш практично, ніж обчислення по черзі появи діезів і бемолів. Знаєте, чому? Мажорна й мінорна гами завжди напохваті: ось До мажор, ось ля мінор на вашій гітарі. Можна побачити послідовність інтервалів і побудувати аналогічні від будь-якої ноти. Система ж «фа-до-соль-ре-ля-мі-сі», «останній дієз на ноту нижче тоніки» і таке інше потребує більшого запам’ятовування правил, винятків до них, непростих обчислень ключових знаків мінорних тональностей. Спробуйте, наприклад, визначити знаки альтерації в тональностях соль-бемоль мінор чи Соль-дієз мажор. При обчисленні за допомогою гам одразу видно, що ці тональності для запису не використовуються. Зважаючи, що працювати треба з широким колом різних людей, які бажають співати й пригравати, про вбгання ними безлічі правил у голову годі й говорити. З цієї ж причини в таблицях тональностей я випустив деякі позначення, зокрема, що III і VI ступені це медіанта (m) і субмедіанта (sm). А найстаранніші та неліниві учні, звичайно, підуть далі й дізнаються, що…
© Денис Миколайович Бережний, denysberezhnyi.com.ua