Публікації - Денис Бережний

«…Інтерв’ю з Денисом Бережним про диктофонні альбоми, музикантів-одинаків, про радянських співачок, олігархів і пушкіних, про екстремальний спів, успіх і сучасних професійних співаків…»

«…Денис Бережний записав альбом, повз який буде складно пройти тим, хто тримає руку на пульсі сучасної культури. Більшість творів альбому — романси й пісні на вірші видатних поетів кінця XX — початку XXI століття, — періоду, що зветься тепер Мережевою добою російської поезії…»

«…Хай скільки акомпанують мені оркестр, ансамбль чи рок-гурт, я повертаюся до власного гітарного акомпанементу. І чим серйозніше, складніше твір, тим більше азарту виконати його професійно й гарно за допомогою мінімуму засобів: тільки голос і гітара…»

«…Я не належу до шоу-бізнесу, — я музику роблю. Мені діла нема до нього і йому нема до мене діла, і мені це до вподоби, це добре. Працювати можна і в лісі, головне, щоб інтернет був для зв’язку зі світом…»

«…Seulement armé de sa guitare acoustique et de sa puissante voix de baryton, Denys Berezhnoy parvient à susciter chez l'auditeur de vrais grands moments d'émotion…»

«…Одного разу його запросили виступити на дискотеці в перерві між танцями. Що тут робить цей з гитаркою?! Навіщо він потрібен? — обурювався танцюючий народ. Але як тільки він заспівав…»

Щоденник буркуна

Я сприймаю ажіотаж навколо блогів як шоу порожнювання, дурості й ліні. Роззирніться навкруги. Це що — вже вершина цивілізації? Як музикант і, що важливіше, як слухач, я можу вам твердо сказати: музики мало, її майже нема. А у вашій професійній галузі зроблено все? А коли щось не зроблено, не час патякати. Я ніколи не вів щоденник, і тепер думаю, що, загалом кажучи, це ні до чого — нехай думки знаходять вираження в роботі. Іноді, щоправда, виходять на-гора деякі нотатки й зауваження, які потрібно потім якось систематизувати. Те, що вийшло, і щоденником якось називати неправильно, та все ж…
Прикре відкриття вразило мене останнього дня липня 2006 року, змусивши почасти оприлюднювати цей Щоденник буркуна. Хтось може подумати: «переводить свою жовч у цифру (оцифрована жовч?)», але я-то знаю, що мої думки можуть бути корисними, зокрема й вам.
Втім, сподіваюся звертатися до цього щоденника якомога рідше.

«…Якщо ніцшеанська розгадка жінки — вагітність, то за аналогією розгадка чоловіка — рання смерть і життя небезпечне, як ходіння по краю прірви. Заборони на слова й думки в таких умовах ні до чого…»

«…Це й забути хочеться, та не можна, — щоб не дати себе обдурити апологетам пацанячої кримінально-армійської романтики. Щоб завжди відповісти їм: “ні, хлопці, це ми проходили і зрозуміли — в цьому світі можна бути краще”…»

«…Маятник хитнувся у протилежну безпафосності сторону. Я знаю, що протиставити простоті. А ви?..»

«…Ідея виконання оперних арій і романсів під власний акомпанемент на гітарі не нова, ще у Толстого у “Війні і мирі” Наташа Ростова награє і наспівує під гітару уривок з опери, а це, нагадаю, початок XIX століття…»

«…Приїжджі італійці, втомившись шукати подібність нашого театру зі своїм, поїдуть коли-небудь у свою Ла Скалу — за них не варто переживати…»

«…У перший раз комусь все тут здасться незрозумілим: який горох, який чоловік, яка ячка?! Жах якийсь!..»

«…Сліпота виявляється в пошуках образу героя нашого часу. Шукають там, де його нема…»

«…Рок і поп — це як ліва і права рука (рука руку не б’є, рука руку — миє), як пепсі-кола й кока-кола. Однак є ще молоко, марочні вина різних сортів, натуральний березовий сік…»

«…Крім цього співу в цей вечір не чути було ніц. Реп заткнувся. З боку наших будинків то тут, то там бачився сигаретний димок — люди виходили на балкони, тихо слухали…»

«…Тепер ми також не звертаємо увагу на сучасних Піросмані, блукаючи у вичікувальній прострації подібно курчатам на крупі, доки хто-небудь не постукає в нас перед носом: ціп-ціп, дзьобати отут!..»

«…З погляду композитора поезія Степанової має цікаву особливість...»

«…Грамотні режисери іноді кажуть акторові після вистави: “Сьогодні в цій сцені вам аплодували. Отже, була помилка. Щось не так. Подумаймо, як це виправити”...»

«…Радію, що є зворотній бік нашої сьогоднішньої соціальної роз’єднаності, і він — благо...»

«…Найбільш правильне, що можна зробити зараз — це зберегти свою власну державу в собі, заснувати її на усвідомленій моралі, і не давати брехні збити вас з цієї основи…»

«…Ті, хто навіть не міг собі уявити у видатній пісні нереалізований смисловий і виразний потенціал, хто раніше не смів побачити в ній незвичне, кому навіть на думку не спадало, що її можна співати не в шоу-бізнесовій, а в сучасній виконавській техніці, були розлютовані…»

«…Мене тішить, що мої пісні працюють з плином часу й отримують уважний, вдумливий і творчий відгук, надихають інших авторів на створення своїх творів…»

Пам’яті Сергія Коротича

2006.03.17 пішов з життя давній друг, сміливий журналіст
і творчий побратим Сергій Коротич.
Йому був 31 рік.

«Його рання смерть була передбачуваною, але, звичайно, не очікуваною. Очікувалося все-таки інше, — що ось він прийде чи зателефонує і скаже, що у нього все гаразд, що працює, і налагодив, нарешті, своє життя. І що це буде правдою і буде остаточно.
Але ЦЕ сталося і не здивувало, бо втратили ми Серьожу вже давно. Півжиття він ріс, а другу половину — вмирав. Метався, шукав собі місце й можливо нарешті знайшов...» Читати далі…

Школа співу та акомпанементу на гітарі

Радість педагогіки. Мої учні

Гітара + Вокал. Учимося через Skype

Про «правильні» схеми акордів

Схеми акордів для шульг

Як навчитися співати й акомпанувати на гітарі одночасно

Колекція гітарних боїв

Схеми гітарних боїв

Таблиці тональностей для підбирання і транспонування пісень

Універсальна таблиця акордів. Побудова та аплікатури

Універсальні схеми розташування ступенів тональностей на грифі гітари

Розташування нот на грифі гітари